Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
БАЛДА
балда́ іменник жіночого роду молот з довгим держаком розм.

Орфографічний словник української мови  2018

← БАЛАШОВЕБАЛДАХІН →

Смотреть значение "БАЛДА" в других словарях:
T: 1.382208735 M: 7 D: 1