Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
ЄДНІСТЬ
є́дність 1 іменник жіночого роду тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність; поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку; схожість, цілковита подібність; спільність чого-небудь, зосередженість чогось в одному місці є́дність 2 іменник жіночого роду у сполученнях: 'надфразова єдність', 'фразеологічна єдність' лінгв.

Орфографічний словник української мови  2018

← ЄДИНОУТРОБНИЙЄДНАЛЬНИЙ →

T: 0.797289135 M: 5 D: 3