ЄДНІСТЬ

є́дність 1 іменник жіночого роду тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність; поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку; схожість, цілковита подібність; спільність чого-небудь, зосередженість чогось в одному місці є́дність 2 іменник жіночого роду у сполученнях: 'надфразова єдність', 'фразеологічна єдність' лінгв.

Орфографічний словник української мови 

ЄДНАЛЬНИЙ →← ЄДИНОУТРОБНИЙ

T: 0.112609788 M: 3 D: 3